UCAN
ENG  |  УКР   


Project map

Зареєструйтесь для
отримання новин від UCAN





USAID ISC

Громадський активізм

Висока журналістика” – шлях до соціальної відповідальності

На першій сторінці газети "Вгору" можна знайти амбіційний девіз "висока журналістика", що повністю відображає зміст газети, де є все: від аналітичних статей та розслідувань до новин звідусіль, репортажів, фотонарисів, інтерв'ю з цікавими людьми, коментарів відомих політиків, посадовців. Прочитавши заголовки, відразу стає зрозумілим на кого газета спрямована: "Херсон в обіймах мафії", "Що приховує прокуратура області?", "Діти знову в моді". "Вгору" – одна із трьох найпопулярніших видань в Херсонській області. Газету створюють 2 громадські організації: Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров'я (ХОФМЗ) та Херсонська міська Асоціація журналістів "Південь".

10 000 примірників громадсько-політичного незалежного тижневика "Вгору" не залежуються ні на полицях кіосків, ні у вуличних розповсюджувачів: газета виходить у четвер, а вже в неділю купити її неможливо. Досягти такого попиту вдалось завдяки об'єктивності, збалансованості, політичній незаангажованості та доступності. Майже за 5 років нелегкої праці колективу вдалось перетворити газету  із джерела інформації на засіб захисту прав людей, вирішення проблем регіональних громад.

"У 1998 році, коли почала виходити газета "Вгору", ті ЗМІ,  які були в Херсонські області,  подавали необ'єктивну інформацію, особливо стосовно прав людини. Погляди в газетах були надто гнітючими, не показували шляхів вирішення проблем, не викривали корупційних діянь. Журналісти не розповідали, як протидіяти порушенням прав людини, корупції, як впливати на владу. До того ж, журналісти в області не мали уявлення, що таке третій сектор і як він працює" – пояснює шеф-редактор газети Алла Тютюнник, член Національної спілки журналістів України, член правління асоціації журналістів "Південь", президент ХОФМЗ.

Підхід та принципи газети "Вгору" суттєво відрізняються від місцевої преси. "Вгору" дала можливість громадським організаціям регіону показати, що можуть люди, якщо вони об'єднуються, як можна вирішувати проблеми згідно закону. Завдяки підтримці Фонду Чарльза Мотта та UCAN у 2003-2004 роках "Вгору"  збільшила наклад, створила нові рубрики, більше уваги змогла приділяти тривалим і затратним журналістським розслідуванням, проведенню кампаній адвокасі, зміцніла організаційно (запрацював рекламний відділ та відділ розповсюдження). Саме ця підтримка дала можливість газеті стати на ноги, наблизити її до самоокупності. Колектив газети жодного разу не взяв гроші готівкою за рекламу, не друкує рекламні статті без позначки "на правах реклами", не виконує "брудних" політичних замовлень. Хоча під час останніх виборів не раз телефонували, приходили гінці від різних штабів та пропонували великі гроші за маніпулятивні статті.

Газеті довіряють громадяни, котрі приходять до офісу видання по допомогу, звертаються за консультаціями, пишуть листи. Зокрема, нещодавно 6 дільничних міліціонерів розказали про неподобства в міліції: як керівники їх змушують підкидати наркотики, зброю людям, щоб покращити показники розкриття злочинів. Також захисту в редакції шукають лікарі, прокурори, бізнесмени, які не хочуть більше давати і брати хабарі, які хочуть будувати правову державу. Для ХОФМЗ газета – це можливість отримувати запити, більше допомагати людям.

2 жовтня 2006 року "Вгору", детальнішу інформацію про котру ви можете знайти на сайті видання www.vgoru.org, святкуватиме 5-ту річницю з часу заснування. Невелика  коаліція, заснована для боротьби з корупцією, здійснення розслідувань, кампаній з адвокасі, сьогодні налічує 9 організацій-членів. А газета відважно захищає права громадян, які бачать в газеті друга та джерело хороших порад.

За підтримки UCAN в Херсонській області створено консультаційно-інформаційно-експертний Центр Адвокасі, який постійно надає допомогу партнерським НДО, а також активним групам громадян, гоготовим створити власні організації та приєднатися до Мережі адвокасі-НДО. В Херсоні також розпочав роботу  Південноукраїнський регіональний Центр Адвокасі, який надає широкий спектр послуг громадянам та ОГС Херсонської, Миколаївської областей та Республіки Крим, забезпечує постійний обмін інформацією між успішними ОГС Українги у галузі адвокасі.

Трамплін для молоді

Як відомо, молоді завзяття й енергії не позичати. Але для того, щоб вирішувати проблеми своєї громади, принаймні на місцевому рівні, відстоювати власні інтереси та ініціювати в суспільстві системні, незворотні зміни однієї рішучості замало - потрібен досвід і знання.

Всеукраїнська молодіжна організація “Молодь може” поставила собі за мету спрямувати бурхливу енергію молоді на здійснення позитивних змін у суспільстві. „Молодь може” прагне засобами освіти та надання практичного досвіду зробити активну українську молодь спроможною ініціювати та здійснювати такі зміни. Першим кроком на цьому шляху є щорічний літній табір «Rah-rah», що триває тиждень і збирає близько 100 мотивованих та небайдужих молодих людей з усієї України. Кожен з них проходить інтенсивне тренування, обравши на свій смак 5 з 10 доступних класів: „лідерство”, „громадська відповідальність”, „журналістика”, „гендерні питання”, „статеве здоров’я”, „критичне мислення”, „спорт”, „екологія”, „толерантність” чи „дебати”. Молоді люди беруть участь у вправах з командної співпраці та отримують основні навички з розробки та реалізації проектів від визначення та аналізу проблеми до контролю та оцінки. Вони разом планують проекти, які по поверненню додому здійснюють у своїх громадах.

Цьогорічний табір відзначився цікавою новацією. Метою було поставлено подолання стереотипів та бар’єрів між учнями та педагогами. Його організатори запросили 60 вихованців дитячих будинків, дітей з малозабезпечених сімей та їх вчителів. Протягом 8 днів, що діти провели в таборі, очі дітей змінювалися буквально на очах – стільки в них з’явилось життєвої енергії та завзяття. Діти повірили у власні сили. Вони прагнули вчитись і творити, щоб повернутись з табору вже молодими лідерами, активними і повноправними членами суспільства. Вони впевнені, що тепер все зможуть. І хіба можна їм не вірити?!

„Найважливіше в таборі це - навчити молодих українців вирішувати маленькі проблемки своєї спільноти, свого регіону власними силами”, - відзначає чарівна і натхненна директорка табору Катерина Арданян. Після табору його учасники не лише працюють окремо або групами над покращенням життя у своїх громадах орієнтуючись при цьому на вирішення проблем, які вони визначають самі. Хлопці та дівчата також відвідують подальші семінари та інтенсивні тренінги з менеджменту проектів: вони стають членами існуючої в рамках програми мережі, що дає можливість обмінюватись досвідом та інформацією. Охоче бувають на таких семінарах й тренінгах, беруть участь у впровадженні проектів навіть молоді люди, які раніше ніколи не брали участі у таборі. Понад 50 юнаків та дівчат долучились до впровадження проектів по всій Україні на волонтерських засадах.

Одним з найуспішніших проектів минулого року стала акція молодих киян, які проводили з малюками із дитячого притулку заняття з різних тем та святкові заходи. Протягом дії проекту до дитячого будинку було передано біля 100 книжок, фотокамеру та фільми, а напередодні Дня Святого Миколая вдалося зібрати для сиріт 80 кілограмів одягу та іграшок, а також грошову допомогу від меценатів. І це тільки один з 14 успішно реалізованих впродовж року проектів, котрі охопили більше ніж 1100 людей по всіх регіонах України, надавши молодим українцям практичний досвід у розбудові громадянського суспільства й посприяли змінам на краще у місцевих громадах.

Українські Карпати під захистом громади

Карпати - унікальна гірська екосистема довжиною 1500 км, котра об’єднує сім країн. Екологічна ситуація найбільш несприятливою є саме в Українській частині Карпат, знаній в світі страшними повенями 1998 та 2001 років. Нелегальні вирубки лісу, забруднення ґрунтів отрутохімікатами, рік сміттям, складування небезпечних токсичних відходів без дотримання еколого-санітарних норм, відсутність дієвих заходів зі збереження унікального біорізноманіття – саме такі проблеми довкілля гірські мешканці не вирішували через бідність та нужденне соціальне становище, високий рівень безробіття та низький рівень екологічної свідомості, обізнаності про свої права. Ускладнювало ситуацію недосконала природоохоронна та самоврядна законодавча база, відсутність механізмів для ефективної охорони довкілля, як наприклад система штрафів, ефективна діяльність громадських інспекторів, сильна централізація влади. Все це призвело до відсутності ініціатив та інертності мешканців, котрі не усвідомлювали важливості особистої участі у покращенні довкілля та власного життя, не мали навичок, знань, інформації щодо вирішення проблем.

Об’єднати зусилля місцевих громад та залучити їx до активного вирішення проблем Українських Карпат взялось регіональне молодіжне екологічне об’єднання „ЕКОСФЕРА” в рамках проекту "Захистимо Карпати зусиллями громади".

Створення інформаційно-консультаційної мережі територіальних громад Карпатського регіону спонукало громади до вирішення місцевих проблем довкілля на базі місцевих ресурсів. У чотирьох гірських областях - Закарпатській, Львівській, Чернівецькій та Івано-Франківській - було відібрано активних та зацікавлених представників місцевого самоврядування, сільських шкіл, громадських організацій, журналістів. Учасники інформаційно-консультативної мережі збирали, аналізували та поширювали об'єктивну інформацію про стан довкілля на місцях, робили фото та відео зйомки. Зібрану інформацію про проблеми і стан довкілля Карпат розповсюджували через регіональні ЗМІ. Результатом широкої інформаційної кампанії стало 20 радіопередач, 8 телепередач, 37 газетних статей. Підтримка ЗМІ надихнула мешканців до активності, влада отримала поштовх до дій.

Окрім цього на основі відзнятого відеоматеріалу створено 10 навчальних фільмів про проблеми Карпат, також видано і поширено чотири випуски інформаційно-аналітичного бюлетеню “ГРОМАДА”.

В рамках проекту „ЕКОСФЕРА” провела три дводенні семінари для представників територіальних громад на теми “Доступ до екологічної інформації та захист екологічних прав громадян”, “Досвід вирішення проблем довкілля у громадах Карпатського регіону”, “Громадський моніторинг стану довкілля”. Юридичні консультації (дванадцять за окремими зверненнями, решта – у ході консультування при проведенні кампаній з громадянського представництва) з екологічного законодавства сприяли підвищенню правової обізнаності гірського населення.

В результаті проекту було вирішено актуальні проблеми довкілля у 23 громадах Карпатського регіону, зокрема, припинено експлуатацію двох бітумних баз райавтодорів у селі Лісна Тарновиця на Івано-Франківщині, виділено кошти на контейнеризацію пестицидів райдержадміністрацією у закарпатському селі Рокосово, вирішено конфлікт між громадою села Липовець і лісництвом на Закарпатті.

Успіхом стало те, що проект дав поштовх громадам до розроблення місцевих стратегій сталого розвитку, написання проектних пропозицій в різні фонди, спрямовані на розвиток територіальних громад (розвиток сільського зеленого та екологічного туризму, каналізування гірських сіл інноваційними способами, використання “зеленої” енергетики, розвиток та просування “місцевого продукту”). В ході проекту були напрацьовані пропозиції представників територіальних громад (сільських голів, депутатів, сільської інтелігенції) до Верховної Ради України стосовно посилення власної дохідної бази місцевого самоврядування, підвищення ролі місцевих податків і зборів у формуванні бюджетів місцевого самоврядування для вирішення соціальних проблем та проблем довкілля. Підготовлений аналітичний документ, котрий містить 12 пунктів пропозицій для розгляду.

Джерела надії

Тільки за офіційною статистикою близько 3% дітей в Україні потребує психіатричної допомоги (загалом, майже 300 000 українців живуть з діагнозом «розумова відсталість»). На відміну від більшості країн західної демократії, наша держава пішла шляхом їхньої ізоляції від суспільства, відриваючи дітей від батьків: нормативно-правова база не гарантує альтернатив інтернатам (де в одній кімнаті мешкають по 7-9 осіб).

„Якщо суспільство вирішить ізолювати всіх людей не таких як інші, з певними порушеннями, то в суспільстві просто не вистачить людей, які будуть опікуватись ними. Не вистачить санітарів, лікарів, не вистачить ніяких грошей навіть у найбагатшому суспільстві. Єдиний вихід – навчитися жити разом”, впевнений лікар-психіатр Ігор Марцинковський.

З ініціативи благодійного товариства «Джерела», очолюваного Раїсою Кравченко, 60 громадських організацій об’єднались у «Коаліцію захисту прав інвалідів і осіб з інтелектуальною недостатністю» для розробки альтернативної щодо урядової Програму заходів. Під час спільної Робочої наради ОГС України, Росії, Білорусі, Молдови в місті Євпаторія, вперше на офіційних засіданнях в одному залі працювали представники міністерств України, керівники ОГС України та країн СНД, інваліди з розумовою відсталістю, їхні батьки й опікуни. До цього часу, як правило, люди з розумовою відсталістю не брали участь у процесах прийняття рішень щодо їхньої долі, більше того, цих людей намагалися приховати від суспільства і не допускали на такі високі зібрання. Участь самих інвалідів та їхніх батьків у засіданні такого високого рівні стала значним успішним кроком у напрямку реалізації їхніх прав, інтеграції в суспільство.

У розробленому плані, розрахованому на 2005-2008 роки, передбачено створення центрів підтримки родин, в яких виховувалися б хворі хлопці та дівчатка, надання медичних, юридичних консультацій, тимчасовий догляд і професійна допомога, а також створення міні-гуртожитків сімей з дітьми-інвалідами з розумовою відсталістю - альтернативи інтернатам. Пропозиції по захисту інтересів інвалідів з інтелектуальною недостатністю подано на розгляд ООН з метою змусити українських урядовців опікуватись проблемами хворих, хоча б із сорому перед світовою спільнотою. Вже є результати у столиці: Київрадою затверджено подану «Джерелами» Концепцію про створення в межах Києва комплексної програми соціальної реабілітації розумово відсталих дітей, передано в оренду товариству приміщення для створення міні-гуртожитку і денного центру працевлаштування інвалідів. Ці приміщення облаштовані за допомогою підприємців з Німеччини та Нідерландів, які привезли 14 комплектів меблів з готелів, а студенти з Голландії влітку безкоштовно працювали будівельниками. У кімнаті гуртожитку інваліди проживатимуть по одному або ж по двоє, адже не виключено, що дехто з них захоче одружитись. Фінансування закладу зі столичного бюджету передбачено міською п’ятирічною комплексною програмою "Турбота". Тепер зусилля «Джерел» та Коаліції спрямовані на поширення успішного досвіду по всій країні

Загалом, проект, реалізований «Джерелом», виконав надзвичайно важливу місію, змусивши чиновників, від діяльності чи бездіяльності яких залежить доля знедолених, опікуватись проблемами дітей-інвалідів.


  Copyright © 2003-2011 ISC. Всі права захищені