UCAN
ENG  |  УКР   


Project map

Зареєструйтесь для
отримання новин від UCAN





USAID ISC

Співпраця з державними органами

60:00 на користь фермерів
або
історія про те, як херсонські фермери закріпилися на власній землі

В Херсонській області – як одній із сільськогосподарських в Україні – близько 3000 офіційно зареєстрованих фермерів, землевласників. Переважна більшість українських селян, що стають новими землевласниками завдяки земельній реформі, яка триває в Україні, це необізнані зі своїми правами та земельним законодавством люди. Часто стикаючись з такими проблемами як оформлення оренди, приватизація землі, статутні розбіжності, вони не знають як діяти, а звертатись до влади не вміють, або не хочуть. Це небажання насамперед обумовлене недовірою до посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, судів, прокуратури та інших органів, високим рівнем корумпованості цих органів, невірою в верховенство права в державі. Враховуючи той факт, що ця група громадян переважно люди з низьким рівнем доходів, вони не в змозі користуватись послугами кваліфікованих юристів, котрі знають земельне і аграрне право, із-за високої вартості цих послуг.

Відсутність можливості отримання юридичної допомоги стримувало розвиток фермерства, на допомогу яким прийшла Генічеська районна асоціація селянських фермерів та землевласників “Приазов’я”. „Відкриття безкоштовної юридичної консультації дало можливість новим приватним землевласникам, фермерам скористатись юридичними послугами, за які ці громадяни здебільшого не в змозі заплатити, не витрачаючи при цьому ще й додаткові гроші та час на пошук відповідних спеціалістів” – каже керівник проекту „Безкоштовна юридична консультація та третейський суд” Олена Меркулова.

Завдяки інформаційній кампанії в мас-медіа про проект довідались в усіх районах Херсонської області. Один з перших хто звернувся за консультацією став Віктор Полещук, власник фермерського господарства „Зелений ранок”. Саме він став першим в області фермером, котрому вдалось приватизувати не родючий чорнозем, а 24 гектари пісків. Хоча місцева районна адміністрація у 2004 році відмовила Віктору Степановичу у приватизації земель, наданих йому понад десять років тому у постійне користування. Фермер звернувся до юристів проекту. Спільно написану позовну заяву про визнання відмови органу виконавчої влади на передачу земельної ділянки у власність недійсною отримав Цюрупинський районний суд. Рішенням районного суду Цюрупинську райдержадміністрацію було зобов’язано передати Полещуку Віктору безоплатно у власність земельну ділянку. Рішення суду було несподіваним для районної влади. Захищаючи честь мундиру, місцева райдержадміністрація подала апеляцію на рішення районного суду, але і в Херсонському апеляційному суді її чекала поразка.

Про успішний досвід Полещука довідались інші фермери, котрі вирішили не пасти задніх і теж захищати свої права, вирішувати спірні питання.

„Нам вдалось досягти мети проекту – показати херсонським фермерам, що їх проблеми можна вирішити, в тому числі за допомогою суду. Завдяки прикладу Полещука, коли раз і назавжди було винесено рішення суду – що приватизація пісків – це законно, на Херсонщині почалась практика приватизації пісків. Однак важливо те, що тепер ні міська влада ні райдержадміністрація не відмовляють фермерам в приватизації такої землі. Завдяки проекту фермери також навчились вирішувати й інші проблеми, використовуючи законодавство. Головне – завдяки нашій діяльності, представники влади зрозуміли, що заважати фермерам працювати не в їх інтересах. Ми сприяли проведенню діалогу.

Успіх проекту „Безкоштовна юридична консультація та третейський суд” – в продовженні його діяльності після фінансування. Уже після завершення Проекту, відбувся розгляд 54 судових справ. Генічеська асоціація фермерів та землевласників “Приазов’я” отримала не лише популярність серед фермерів, а й прибуток. Більшість фермерів усвідомили, що розв’язувати проблеми із професіоналами значно легше. Відтак чимало фермерів дали гроші на підтримку діяльності організації. За півроку було зібрано понад 3 тисячі гривень. Також фермери зацікавлені у продовженні видання щомісячного юридичного інформаційно-аналітичного бюлетеня „Землевласник”, 5 випусків котрого відбулось в рамках проекту.

Впродовж року діяльності проекту було надано понад 300 безоплатних консультацій, понад 60 справ розглянуто в суді, більшість з яких в Апеляційному. Головне - немає жодного програшу в суді. Власники землі почали укладати та реєструвати договори вже з третейськими застереженнями. Є приклад розгляду третейським судом справи між двома сільгосппідприємствами про визнання права власності на нерухоме майно. Юристи проекту провели 17 навчальних семінарів в різних районах Херсонської області. Отже фермерський рух на Херсонщині отримав дієву юридичну підтримку, завдяки якій фермерство зміцнило свої позиції.

Як громадська організація посприяла гуманізації кримінального права

У спадок від Радянського Союзу Україна отримала високий рівень ув’язнень. За офіційною статистикою в Україні, більше, ніж 200 тисяч людей утримуються у 179 виправних закладах, і ще 134 тисячі знаходяться під наглядом правоохоронних органів. У 2003 в Україні році кількість осіб позбавлених волі встановила 406 осіб на 100 000 населення. Українська влада намагається побороти проблему високого рівня злочинності шляхом гуманізації Кримінального Кодексу, зменшення термінів ув’язнення, та стимулює співпрацю між виправними закладами та громадськими організаціями з метою реабілітації засуджених. Проте ці заходи повністю не вирішують проблему злочинності та збільшення тюремного населення.

Складна соціально-економічна ситуація не сприяє зниженню росту злочинності, особливо серед неповнолітніх. На сьогодні, карні заходи є загальнопоширеним підходом до правопорушників в Україні. В той час як Нова Зеландія, Норвегія, Німеччина, Франція та Польща законодавчо включили до кримінального процесу, як альтернативу чи доповнення до системи правосуддя - програми відновного правосуддя. Саме відновне правосуддя дозволяє правопорушнику та потерпілому здійснити діалог та помиритись без втручання судових структур і базується на принципах усунення завданої потерпілому емоційної, матеріальної та фізичної шкоди, та прийняття правопорушником відповідальності за скоєне, що особливо актуально для неповнолітніх.

Досвід багатьох країн, котрі впродовж 25 років розвивають відновне правосуддя (Restorative Justice), вирішив впровадити та поширити Український Центр Порозуміння (УЦП) в рамках проекту “Впровадження відновного правосуддя до правової системи України”, мета якого запровадження новітніх підходів у здійсненні правосуддя задля його гуманізації та орієнтації на учасників кримінальної ситуації, відновлення порушених прав потерпілого та громади, сприяння ресоціалізації правопорушника.

Для втілення задумів УЦП встановив партнерські стосунки з Верховним Судом України, Міністерством внутрішніх справ, Генеральною прокуратурою України, Академією суддів України. Волонтери провели презентації програми примирення потерпілих та правопорушників (або медіація у кримінальних справах) в районних судах. Внаслідок цього було укладено угоду про співпрацю між Українським Центром Порозуміння та Дарницьким районним судом для впровадження пілотного проекту відновного правосуддя.

Проведено міжнародну конференцію “Формування української моделі відновного правосуддя”, у якій взяли участь представники правової системи України, громадські організації, що розвивають практику відновного правосуддя та іноземні експерти з Польщі, Молдови, Росії та Великобританії (загалом115 учасників). Результатом проведення цієї конференції стало поширення наявного в Україні досвіду впровадження програм примирення, формування рис української моделі відновного правосуддя та, що надзвичайно важливо, поширення та укріплення ідеї відновного правосуддя серед представників правової системи України та науковців.

Під час проекту створено професійну спільноту медіаторів, розроблено Етичний кодекс медіатора. Проект Центру вчить правопорушників відповідальності та допомагає зрозуміти наслідки вчинених ними дій. Завдяки процедурі медіації (програмі примирення потерпілих і правопорушників) кримінальні злочинці не тільки беруть на себе відповідальність за скоєний злочин, але й відшкодовують постраждалим завдану фізичну, матеріальну та емоційну шкоду. Для постраждалих цей процес – шанс висловити свої почуття та емоції, що викликані кримінальною ситуацією.

Завдяки зусиллям Центру, Верховний Суд України вніс до двох постанов своїх Пленумів - про розгляд судами злочинів скоєних неповнолітніми, а також про більшу увагу до прав потерпілих від злочинів - окремі статті, що рекомендують судам активніше використовувати інститут примирення, а також співпрацювати з організаціями громадського суспільства, які застосовують програми посередництва між постраждалими та неповнолітніми правопорушниками.

Таким чином Центру вдалося дати потужній поштовх гуманізації як кримінального права так і практичного судочинства в Україні. Верховний Суд рекомендував судам впроваджувати у своїй діяльності програми примирення потерпілих та правопорушників. Відновне правосуддя вже почали застосовувати в Україні, зокрема, 15 кримінальних справ, за злочинами скоєними неповнолітніми, було успішно вирішено завдяки медіації.

З Етичного кодексу медіатора “Українського Центру Порозуміння”

Медіація – це добровільний та конфіденційний процес переговорів, під час якого третя нейтральна сторона (медіатор) сприяє сторонам у пошуку взаємоприйнятного варіанту вирішення конфлікту. Медіація створює можливість як для потерпілого так і для правопорушника обговорити наслідки злочину, висловити свої почуття, отримати відповіді на свої запитання та взаємоприйнятну угоду щодо того, яким чином може бути усунено шкоду, завдану злочином.

Медіатор – посередник, який надає сторонам кваліфіковану допомогу у врегулюванні конфлікту шляхом переговорів.

Сторони (сторона) – сторони (чи одна з сторін), які бажають вирішити суперечку за участі Медіатора (посередника).

Чернівецька міська влада побачила в громадських організаціях партнера, спільно з яким легше вирішувати проблеми. Багаторічна співпраця розпочалась із фінансування соціальних проектів

Більшість соціальних міських проблем і після здобуття незалежності України влада в Чернівцях вирішувала не прислухаючись до голосу громадськості. Про те, куди дівались кошти із міського бюджету, закладені на вирішення найбільш нагальних соціальних проблем міста, міська громада не знала. Як наслідок, проблеми залишались, громадські ініціативи були поза увагою влади, котра не довіряла представникам громадськості. Як стверджують представники чернівецької громадськості: „Гроші розподілялись ручним методом: це мій знайомий, а цю людину я не знаю, тому вона не отримає допомоги від міської ради. „Цивілізованого” механізму розподілу коштів ніхто не застосовував, влада не бачила партнера в особі громадських організацій”.

Досвід демократичних країн, де існує механізм „соціального замовлення” - коли влада задовольняє потреби громади та надає послуги за допомогою неурядових громадських організацій - вирішили застосувати і в Чернівцях.

„Для того, щоб підтримати соціально важливі для міста Чернівців громадські ініціативи та створити прозорі і ефективні умови використання бюджетних коштів через залучення організацій громадянського суспільства, ми вирішили запровадити публічний соціальний тендер” – говорить Володимир Старик, голова „Українського Народного Дому в Чернівцях”. В рамках проекту проведено інформаційну кампанію в ЗМІ, навчання для представників ОГС з написання місцевих грантів та програм, а також видано брошуру "Як отримати місцевий грант в місті Чернівці?".

Така діяльність, висвітлена в місцевих та регіональних ЗМІ, заклала основу довіри у відповідальних працівників та депутатів Чернівецької міської ради. Як результат 31 березня 2005 року Чернівецька міська рада прийняла рішення про затвердження положення "Про міський конкурс соціальних проектів та програм неприбуткових організацій", рішення про склад конкурсної комісії за участю представників міської ради, депутатів та представників ОГС, а також вирішила виділити 60 тис. грн. на конкурс муніципальних проектів.

Запровадження публічного соціального тендеру, який був оголошений в пресі, це не лише демонстрація довіри влади до громадськості, це нові можливості для громади - коли кожен може подати свою заявку і має право відстояти свої позиції на засіданні конкурсної комісії.

Серед чотирьох переможців цьогорічного конкурсу - чернівецька міська громадська організація „Гільфе”, котра вже 15 років поспіль працює у Чернівцях, надаючи допомогу малозабезпеченим та самотнім громадянам. Щорічно чернівчани отримують від німецьких друзів з міста Шлюхтерна з групою „Акція допомоги Чернівцям” 25 тонн гуманітарної допомоги. Проблема була у відсутності коштів на доставку цієї допомоги тим, хто її потебував. Отримавши від влади майже 9 тисяч гривень на цю діяльність, організація стала спроможною забезпечити адресною гуманітарною допомогою 400-500 малозабезпечених мешканців Чернівців. За ці гроші буде проведено навчання волонтерів, які працюватимуть за цією программою.

„Цьогорічний конкурс став початком перспективної співпраці між нами та громадськістю, котрій ми повірили та ініціативи якої фінансово підтримуватимемо щорічно надалі, зокрема, розширюючи тематику конкурсу муніципальних проектів” – каже Анатолій Мельник, начальник відділу міжнародних відносин та зв'язків з громадськістю міськвиконкому.

Значним успіхом регіонального громадського життя стало те, що завдяки ініціативі однієї громадської організації, яка змогла викликати на діалог та переконати міську владу Чернівці поповнили список міст, де міська влада пішла на співпрацю з громадськими організаціями, де у відносинах між владою та громадою зародилась довіра, почала укорінюватися прозорість.


  Copyright © 2003-2011 ISC. Всі права захищені
франчайзинг в туризме